Тур громадської акції "Не будь байдужим!" /грудень 2005 року, Центральна Україна/.

[ <<< Зміст ]

Трохи про тур громадської акції "Не будь байдужим!", що пройшов у грудні 2005 року по Центральній Україні.

Акція "Не будь байдужим!" для ФлайzZzи розпочалась з того, що Івашка придбав напередодні відеокамеру і копчену "Українську ковбасу" замість звичної "Московської" (акція небайдужа!!!), а закінчилась тим, що в останній день, добряче стомившись, всіх насмішила історія, яка трафилась з моїм телефоном, який "влетів" до ями дорожнього туалету!.. Рятували його потужніми дринами (справжній "Jackass"), а потім "замочували" спиртом (фуууу...). Протигаза в дорогу не брали, а от Івашкіна відеокамера якраз згодилась для ексклюзиву! Здоровенна кіпа брутальних слів супроводжувала не тільки процес діставання телефону, а й всі дні у дорозі, в яку От Вінта надумали взяти парочку реміксів на славнозвісних "Степлера" і "Богдана Трофимовича з села Краківці" та "Спатанку" з Натахою.

Але не про те. Тур по центральній Україні насправді виявився доволі потужним, як за складом, так і за ідеєю. Вже через день після гастролей музиканти з Мотор'ролли, От вінта та Скаю рвалися знову в мандри і сумували за гарною компанією!

Потішило: переповнені зали "не байдужих" в містах Лубни, Сміла, Біла Церква, Фастів, Умань, Бердичів, які були в курсі того, що можна вичворяти з долонями, горлянками і ногами (для останніх було найгірше, бо всі концерти проходили у закритих залах, а не на вулиці...); доволі кострубатий, але водночас дуже смачний склад учасників концерту ("універСАЛЬНИЙ" – жир так і капав!); рівень організації всіх дійств (незважаючи на те, що всі акції відбувались не в обласних центрах); слова Валєри Умрихіна, а ще особливіше Сашка Положинського про стан української мови, культури, історії, пам'ятники Леніну; результат (більшість фанів, які просили автографи, говорили "дякую!", "приїжджайте ще!!"); відгуки у гостьовій; фраза Юрка зі Скаю "лайно питання"; висвітлення подій та роздумів музикантів засобами масмедіа; смачнючий фуршет на коду; остання пісня Тартака на останньому концерті, під час якої учасники всіх гуртів вчинили на сцені божевільний балаган!

Не сподобалось: те, що в Умані декому квиточки підпільно продавались (вхід до речі був безплатним); яєшня щодня (4 дні підряд) на сніданок в ресторані Білої Церкви; ще місцями російськомовні вивіски та пам'ятники Леніну; стан Будинків Культури (в деяких містах вони вже кілька років не працювали...); на прилавках музичних крамниць лише два-три українських диски, серед глянцевих журналів в основному російськомовні видання; пригода з телефоном.

Словом, акція доволі необхідна. Як для музикантів, так і для глядачів. Хотілося б, щоб ми усі разом піклувалися тим, що називаємо Україною!!! Шануймося! І до зустрічі!..

То був Тіма

[ <<< Зміст ]