ТБ як "диктатор" митецьких смаків

[ <<< Зміст ]

1. Чи задовольняє Вас якість музичного репертуару, що звучить в національному телеефірі?
2. Якої музики, на Ваш погляд, бракує?
3. Чи дає та музика, що звучить на каналах, уявлення про те, яким музичним життям живе країна?
4. І чи готові сьогодні, на Ваш погляд, українськітелеканали вкладати гроші у мистецтво?
5. Чи є шанси в молодих українських виконавців потрапити в ротацію на українських телеканалах?

1) Лише в деякій мірі. Слава Богу, маємо аж цілих три українських виключно музичних канали на Україні. Дуже добре, що вони відрізняються між собою своїми форматами. Але дуже прикро, що такі музичні події, як презентація альбому (відбулась у нашого гурту 20 червня цього року), на яку запрошували їх усіх без виключення, їх не цікавлять. Мало того, дехто відверто пропонував заплатити гроші і тоді – без проблем!.. Сумніваюсь, що Брітні Спірз, Робі Вільямс, Філіп Кіркоров чи бодай хто з інших музик, яких показують у новинах каналів, заплатили за це бодай копійку! Звісно, приємно від того, що останнім часом на декотрих із телеканалів (особливо М1) з'являється більше вітчизняних кліпів, але водночас зростають, практично, як на нерухомість, ціни за відеокліпи. І звичайному молодому гурту назбирати 5 і > тисяч долярів просто неможливо (окрім, звісно, варіантів, коли є потужний тато чи мама, або коханець). Тому, відповідно, абсолютно справедливі ті люди, які кажуть, що українська музика ще доволі слабенька. А як же інакше, як не з допомогою відеокліпів піднімати свій рейтинг серед глядачів і організаторів концертів та заробляти на ту ж "якість" та ще й "кількість"? Тому з року в рік на всіляких дійствах (на відміну від світових) у нас черговим "відкриттям року" стає Океан Ельзи, Руслана та ін. Бачу вирішення саме цієї проблеми в показі і трансляції каналами "живих" концертів, солянок, спеціальних програм (на кшталт "Свіжа кров") з молодими музикантами. Ну і звісно, хотілося б, щоб подібне відбувалось не лише на музичних каналах, а й на решті, хай навіть у спеціальних проектах. Ну і щодо музичного репертуару, то бажалося б, щоб до нього потрапляло побільше україномовної музики та програм, тому що від цього залежить і стан культури в Україні (концерти перестануть бути фольклорно-духові, а перетворяться в сучасні, з світовими тенденціями), і питання мови (через кумирів для молоді), і рівень музикантів.

2) В першу чергу української! Але, як в українській, так і загальнопопулярній, музиці на телеканалах хотілося б, щоб з'явилось, окрім якості і стильове забарвлення та до ефірів потрапляли не лише "засовані" попсові хіти, а ще й трохи більше іншої музики, яка по-перше розвивала б смаки глядачів, і по-друге – дозволила б прилипати до екранів і іншим верствам населення, які через "попсовість" їх просто не дивляться!

3) Хіба що частково. Бо до сих пір на наших каналах не бачу те, що дуже хотів би. Деякі канали іноді це "музичне життя" навіть спотворює, відмазуючись "форматом" і тим самим впливає на думку своїх глядачів.

4) Телеканали? Вкладати гроші в мистецтво? Навіщо? Аби просто не ставили перешкод і допомагали, та й самі виживали! А вкладати не треба.

5) Звісно, що є. Але не у всіх і не кругом (про потрапляння)! Тут існує замкнуте коло – журнали та радіостанції кажуть, що коли вас будуть крутити по ТеБе, то і ми вас до себе запросимо! А ТеБе тим самим музикантам зворотнє! Про ротацію? Це питання часу, грошей, іміджу, зв'язків і т. і. Хоча взагалі-то можливе, але знову ж таки, не кругом! А взагалі був би радий відповідним законам в Конституції, які змушували б підтримувати засоби мас-медіа українську музику (так, як це робили в Франції, Швеції, Польщі...). Був би доречний закон, який дозволяв підприємцям віддавати на правах меценатства та спонсорства замість податків гроші на культуру. Тоді було б легше музикантам нарощувати багаж! А талантів у нас ще поки вистачає:

/Газета "День" (#139 від 18 серпня 2006 року)/

[ <<< Зміст ]